інспектор

інспектор
-а, ч.
1) Посадова особа в державних установах, що здійснює нагляд і контроль за правильністю їхніх дій, виконанням законів, інструкцій і т. ін.
••

Фіна́нсовий інспе́ктор — посадова особа, яка контролює нарахування, сплату та стягнення податків, здійснює ревізію обліку та фінансової звітності.

2) У чоловічих навчальних закладах дореволюційної Росії – представник адміністрації, помічник директора в навчальній та виховній роботі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "інспектор" в других словарях:

  • інспектор — [інспе/ктор] ра, м. (на) ров і/ р і, мн. е/кторие/ еиктори/, е/ктор іў/ еиктоур і/ў два інспе/кторие …   Орфоепічний словник української мови

  • інспектор — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • автоінспектор — а, ч. Працівник, що здійснює нагляд за правильністю автомобільного руху. Громадський автоінспектор …   Український тлумачний словник

  • рибінспектор — а, ч., розм. Інспектор з охорони водних басейнів від браконьєрів …   Український тлумачний словник

  • фінінспектор — а, ч., заст., розм. Фінансовий інспектор – працівник фінансового відділу, що займався вираховуванням і стяганням податків …   Український тлумачний словник

  • санінспектор — а, ч. Працівник санітарної інспекції …   Український тлумачний словник

  • автоінспектор — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • рибінспектор — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • санінспектор — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • фінінспектор — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»